Международный фестиваль-конкурс искусств «Звездный прибой»

В атмосфері світла…

Відшуміло, відіграло, віддзвеніло свято – тижневий конкурс мистецтв, Міжнародний фестиваль, який ГО «Співограй» влаштувала на лазурному  березі Чорного моря у прекрасній братській країні Болгарії. Сказати, що парк-отель «Разом» гостинно прийняв до себе понад 500 талановитих дітей, що приїхали позмагатися один з одним у виконавській майстерності та повчитися у вже знаних і заслужених корифеїв сцени – це означає нічого не сказати про той розмах і ту гостинність, про той настрій і товариськість, про ту доброзичливість і бажання послужити, якими організатори фестивалю та хазяї  Кітену (саме в цьому місті все й відбувалося), його мер Катя В’лчева, а також директор табору «Разом» Олександр Лишанський та іхнї «команди» оточили кожного прибульця-співограйчика. Це був одночасно і захід, і свято, і відпочинок, і країна нових знайомств та народження дружби, і майстер-класи та гуртки за інтересами… Це було щось неймовірне!

І саме про це – наша бесіда з дещо втомленим, але щасливим директором фестивалю, головою громадської організації «Співограй», Заслуженим діячем естрадного мистецтва України Станіславою Котелянською.

 — Стасю, Вас переповнюють враження від побаченого і почутого. Поділіться ними з вашими друзями.

 — Фестиваль у Болгарії  ГО «Співограй» проводить в четвертий раз, три з яких – у Кітені і в цьому ж таборі. Але кожного разу вражає непередбачуваність наших друзів-болгар. Можна сказати, що фішкою табору є загадковість. Його директор – Олександр Лишанський – справжній чародій, фантазії та видумок якого вистачало на те, аби всілякі сюрпризи і несподіванки  чекали на нас повсякчас. Цей табір – країна в країні. Тут свій уряд, парламент, свій пляж і рятівники, своя апаратура, є двірники, кухарі, сантехники, охорона, номери з ТV, душем та кондиціонером, свій розпорядок дня і навіть свої гроші – «вмєстики» (від російської назви табору «Вместе», тобто «Разом»). Дітей у ньому, як правило, приваблює роздолля та свобода (ну, зрозуміло, в межах розумного). І якщо з 8-ї ранку до 10-ї вечора на нас чекали всілякі заходи, то потім — до 12-ї ночі – дискотеки, цікаві конкурси, «розважалки» та безліч гуртків: фото- і відео-, 3Dручка, психолога, хореографічний, дизайну тощо…

— Якщо там був свій уряд чи то парламент, як поводили себе в тій дитячій країні дорослі? Ну, приміром, члени журі?

 — Підкорялися існуючому розпорядку. І всі ми були єдиною командою: і прекрасна жінка, продюсер з Білорусі Алла Єфименко, з якою ми  товаришуємо вже 20 років; і чудовий танцюрист, хореограф-постановник Олександр Лещенко; і відомий та любимий в Україні актор Володимир Талашко, який вперше завітав до нас, але швидко і органічно влився в колектив; і непередбачувано-енергійна Світлана Тарабарова, яка приїхала на фестиваль не одна,.. а з малюком, якому через місяць-два лише належить народитися. Та ви б бачили, як вона співала, як брала участь в іграх, диспутах, конкурсах… Це було просто неймовірно. Багато хто в її стані лежав би вдома на дивані і з острахом чекав пологів, а вона своєю життєрадісною вдачею надихала багатьох, хто вважав, що йому важко чи він втомився.

— Станіславо Адамівно, на початку фестивалю, як свідчать світлини, які Ви показали, було його урочисте відкриття з перекличкою й підняттям прапорів, з вибором парламенту та президента, з візитковими виступами команд… Але, наскільки мені відомо, всі стали свідками ще одного сюрпризу: Ви, за освітою режисер-постановник, співали. Розкажіть нам про цю несподіванку.

— Мені теж хотілося чимось здивувати конкурсантів. Тим більше, що на таких заходах не лише Міжнародного, а й Всеукраїнського масштабів вчаться не лише діти. Багато чому вчимося у дітей, а також майстрів сцени й ми, дорослі, збагачуючи один одного. І дві підготовлені мною пісні, які я виконала під час відкриття фестивалю  – мій звіт про творчі надбання в результаті нашого спілкування і, одночасно, – моя подяка усім за популяризацію та підтримку ГО «Співограй».

— Що Вам найбільше запам’яталося з проведених у Болгарії  8 днів?

— Напевно, наш парад-шоу всіх учасників фестивалю у місті Приморско, якому підпорядковується  Кітен. Це було урочисто, святково, організовано, мирно і дуже красиво. 500 діток з України, Росії, Білорусі з батьками й наставниками пройшли головною вулицею болгарського міста, як свідчення того, що усім людям на планеті можна й потрібно жити у мирі і злагоді, розвиваючи свої таланти і здібності лише для того, щоб радувати людей і дарувати їм насолоду від побаченого і почутого.

— Чи вразив Вас «Зоряний прибій» цього року і чим?

— Так! Ми, тобто всі учасники фестивалю, стали учасниками рекорду – найтривалішого фестивального марафону, який цього літа пройде (і вже проходить) у місті Кітен. Наш фестиваль – один з 12-ти, які пройдуть на болгарському узбережжі цього літа і у яких візьмуть участь 7 тисяч конкурсантів. Ми – одні із них. Тому кожен учасник «Зоряного прибою» отримав відповідний диплом, а команда-організатор – спеціальне посвідчення про внесення нас у реєстр рекордів.

І все це – завдяки сприянню і підтримці чудового колективу оздоровчого табору «Разом» на чолі з надзвичайно творчою людиною – Олександром Михайловичем. Це, як на мене, – найкращий табір для дітей, це — справжня дитяча країна, де на кожного чекає неймовірно цікавий відпочинок з веселими аніматорами, різноманітно-смачною їжею, безліччю цікавих заходів та… співучим директором!

— Чи порадували  Вас якісь відкриття?

— Аякже! І найперше – це люди, їх працелюбність, товариськість та енергійність. Чого варті були постійні витівки групи аніматорів під керівництвом Сергія Остроушка! А як приємно вразили невтомність Світлани Тарабарової та майстер-класи хореографа, прекрасного танцюриста, молодого та завзятого Саші Лещенка! Здивував нас своєю неспокійною вдачею і талановитий актор, відомий, як виконавець однієї з головних ролей популярного і улюбленого у глядачів фільму «В бій ідуть одні старики», Володимир Талашко. Гарним прикладом для багатьох стала працелюбність циркового колективу з міста Лубни: його учасники щодня, відточуючи свою майстерність, проводили кількагодинні репетиції, але без всілякого ремствування чи нарікань. Ще й встигали на море збігати.

Всі, наче б то сонячним світлом, були сповнені позитивом, який передавався від однієї людини іншій і наповнював все навкруги. Ось в такій атмосфері світла ми й провели цей прекрасний час.

А ще мали змогу показати дітям частинку Болгарії – для них були організовані цікаві екскурсії на джип-Сафарі, у Созопіль, в сучасний замок, який входить до 10 кращих замків Європи, до аквапарку, вони мали змогу також пограти у квест-гру «Піратська паті». Тож, думаю, у кожного були якісь відкриття.

Фестиваль виявив і своїх бізнесменів, правильніше сказати, бізнесменок, які за підтримку оточуючих, допомогу у дотриманні порядку та добре ставлення до тих, хто поруч, заробили найбільшу кількість «вмєстиків», які під час закриття фестивалю витратили на солодощі, розмаїття яких цього разу також вражало.

— Хто ж повіз додому найбажанішу нагороду фестивалю – його Гран-прі!

— Таких призів цього року було три:

  • у танцювальному жанрі Гран-прі отримав колектив з Києва «ВеснАдія»;
  • у цирковому жанрі – студія «Маска» з міста Лубни;
  • у театральному жанрі – колектив «Теремок» з м. Бєлгород-Дністровський.

Вирушаючи додому, багато хто з діток малював сердечки і дарував друзям на згадку.  Їм зовсім не хотілося розлучатися. «Та й не треба! – говоримо вам ми. – Давайте знов зустрінемося!» Адже невдовзі у Скадовську (з 2 по 9 липня) – наступний Міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв «Зірки виходять на сцену». А слідом за ним (з 6 по 13 серпня) у селищі Кирилівка – ще один: Міжнародний  фестиваль «Art Waves». І ми знов зможемо побачити один одного і долучитися до мистецтва, яке покликане об’єднуватии і надихати!

Тож, до скорої зустрічі, любі друзі!

 

Інтерв’ю взяла член Національної спілки журналістів України

Тетяна Пермінова.